А для чого були вибори?

 

Ця чергова сутичка між двома основними політичними векторами в районі (та й в області) спонукала до публікації саме ТЕПЕР статті “А для чого були вибори? Ярослава Роспопи, написаної ще у кінці грудня минулого року. Чи справджуються тези автора?

 

 

 

А для чого були вибори?

Ось і підходить до свого завершення 2010 рік, а з ним добігає кінця й епопея з першою сесією районної ради. Мабуть, це рекорд по цілій Україні (а по Закарпаттю - точно), що голову, заступника та комісії вибирали два місяці!Непроста була дилема із затвердженням керівником райради Олега Вікторовича. Але старші товариші з області показали особистий приклад, як у загальному “одобрямсі” вміють голосувати за Івана Івановича. Відтак для місцевих партійців “правильне” обрання свого голови також стало справою техніки і часу.

Так і рветься питання до обох мегапартій. ЄЦ і ПР перед виборами працювали на знищення одне одного: на зустрічах разом не виступати, в газеті пліч-о-пліч не друкуватись, телебачення одне в одного перекупляти, комісії на свій бік хилити... Чи забули про сутичку зранку, коли одні подумали, чому б не заночувати у  “білому домі”, а суперники перестрахувалися і зайшли через “чорний” вхід? Одні сповна використали адмінресурс і підкинули грошенят, а опоненти, з меншим адмінбатогом, але з більшими фінансами, зробили по-своєму. Як мовить донецьке прислів’я, “бабло перемагає зло”.

Нехай так. Але ДЛЯ ЧОГО ТОДІ ВИБОРИ? Для чого ця бавка в демократію? Життя показало: можна сісти втрьох, п”ятьох, сімох і все вирішити. Мовляв, порахуємо, в кого більше грошей, патронів, зв”язків і т.п. - ті й переможуть.

Для чого вплутують нарід і 64-ох депутатів? Є ж ПР і ЄЦ, і домовленості зверху. Можете собі уявити, яка то буде робота на рівні району. Голова райради без більшості - це постійний головний біль. Кожне проведення необхідного рішення буде неможливим без конфронтації та банальної торгівлі під назвою компроміс.

Як гадаєте, хіба мала моральне право депутатська команда ПР голосувати за Олега Любімова (на голову райради), а тепер показувати свою опозиційність (формування комісій)? Скажіть, кого з них цікавить не результат міжусобної боротьби, а добробут Виноградівщини на наступні 4-5 років?

Далі буде.

 

 

РОСПОПА Ярослав, с. Олешник